Є страхи, які з'являються в певному віці і є абсолютно природними.

Наприклад, діти 8 - 12 місяців можуть злякатися незнайомих людей, гучних звуків (шум пилососа, гучна музика).

Малюки в 2 - 2,5 роки - розлуки з батьками, природних стихій (грім, блискавка, град та ін.).

У 9 - 11 років - невдачі в школі або спорті, страх запізнитися, страх окремих тварини (щури, табун диких коней і ін.).

Але є ще так звані «патологічні страхи».
Вони не характерні для віку дитини, можуть з'явитися без зв'язку з будь-якою зовнішньою подією в її житті.

Або сила цих страхів настільки велика, що не відповідає причинам, через які вони з'явилися; і можуть тривати такі страхи дуже довгий час. Такі страхи бувають нав'язливими, сильними, можуть супроводжуватися підозрілістю, незвичайними переживаннями; порушують сон дитини, звичний уклад життя, заважають спілкуватися.

Ось кілька прикладів з відкритих джерел (ніяких клієнтських історій!).
Хлопчик 9 років, боїться виходити на вулицю, каже, що всі над ним сміються, хлопчики хочуть його побити. Вдень лежить в ліжку, закриває голову ковдрою або ховається під ліжко. Щоб страх «став менше», кілька разів на день перестрибує через килимок біля ліжка.

Дівчинка 11 років. Боїться залишатися вдома одна. Грає в «шепотілку», щоб зменшити переживання: сидячи в кутку, махає аркушем паперу і щось тихо говорить в маленьке дзеркало.

Страхи можуть носити фантастичний характер: боюся «відірватися від землі, яка полетить з орбіти»; страх кухонної шафи, одягу певного кольору ...
Так що, знання про вікові страхи у дітей можуть допомогти батькам підтримати дитину, щоб вона легше пережила природний для її віку страх. Або стати в нагоді для того, щоб задуматися, насторожитися і звернутися до фахівців, розібратися в причинах страхів. А для цього -

7 - 12 місяців: страх незнайомих людей, гучних звуків (гучна музика, шум пилососа), зміна звичної обстановки.

1 - 3 роки: розлука з мамою; незнайомі діти-ровесники; природні стихії (гроза, град та ін.); великі, незрозумілі об'єкти; страх темряви.

4 - 5 років: страх темряви: природні стихії; страх казкових персонажів, страшних снів, залишатися одному, страх болю, перші побоювання смерті.

6 - 7 років: страшні істоти (відьма, примари, зомбі і ін.); втрата батьків; страх загубитися самому; самотність.

8 - 10 років: спізнитися в школу, невдачі в школі або грі; власна брехня або негативні вчинки, помічені іншими; сварка з батьками, їх втрата; небезпечні люди (хулігани, наркомани, грабіжники, злодії і т.п.); страх критики з боку значущих дорослих; страх смерті.

11 - 16 років: страх зміни тіла і зовнішності; страх буллінгу, ігнорування ровесниками, відкидання; ситуацій демонстрації власної некомпетентності; страх відповідальності; страх смерті (на більш усвідомленому рівні).

Вікові страхи зазвичай короткочасні.
Вони зникають з віком, сильно не впливають на характер, поведінку дитини, і взаємини з оточуючими людьми. Якщо, звичайно, дитина знаходиться в безпеці, а дорослі, які піклуються про дитину самі не бояться або не тривожні занадто сильно.
Автор: Сафиуллина Жанна
з https://www.b17.ru/article/314011/

Как помочь детям справиться со страхом? Рекомендации родителям.

В каждом возрасте у детей существуют свои страхи.

Пройти через них - это естественная часть взросления ребенка.

Смотрите Памятку о детских страхах по возрастам по ссылке https://www.b17.ru/article/314011/

Но иногда родителям бывает сложно разобраться, как вести себя, если малыш боится.

Бежать на помощь, требовать стойкости, не обращать внимания...

Главное - дать поддержку, принятие и понимание.

И тогда -

Что не стоит делать родителям, если ребенок боится?

• Игнорировать или преуменьшать значение страха.
• Ругать или стыдить детей.
• Самим бояться детских страхов.
• Пугать еще больше.

Не помогают детям такие слова, как:

«С трусихами никто не будет дружить!»,

«Это все ерунда, монстров не бывает!»,

«Будешь бояться, я не возьму тебя с собой»,

«Перестань бояться! Ты уже большой!!»

(варианты - ты же сильный мальчик, принцесса и т.п. тоже не работают).

Как помочь ребенку, когда он боится?

Дать поддержку и понимание.

Принять это чувство, пройти через него. Помочь ребенку пере-жить его страх.

Гораздо эффективнее сказать что-то вроде:

• «Похоже, тебе сейчас страшно... расскажи, про что твой страх (нарисуй, вылепи, покажи с помощью игрушек)».
• «Я понимаю, ты сейчас боишься» (бабу Ягу, монстра и т.д.).
• «Ты справишься со своим страхом!»
• «Когда я был таким же, как ты, я тоже боялся... а потом мне помогло...».

Что помогает детям справиться со страхом?

• Будьте рядом с ребенком, когда он говорит о страхе. Обнимайте.
• Придумайте и сделайте с ребенком амулет, отпугивающий страхи

(вы знали, что страхи тоже чего-нибудь боятся?).

• Выберите вместе «волшебный фонарик», который отпугивает страхи в темноте.
• Нарисуйте с ребенком (вылепите из пластилина) страх, а потом переделайте его в смешной, маленький, нелепый.
• Можно позвать на помощь сказку и вместе придумать сказочного персонажа или выбрать того, кто ребенку знаком из сказки или мультфильма. Он может помогать оберегать малыша.
• С помощью игрушек, карнавальных костюмов разыграйте сценки, где вы боитесь, а ребенок помогает вам победить страх. Или сам играет какого-то страшного персонажа и пугает.
• Для кого-то из детей подойдет детская йога, расслабляющие упражнения с приятной музыкой перед сном. Можно делать это вместе.

Фантазия, игра и творчество в помощь!!

А еще можно посмотреть вместе с детьми мультфильмы о том, как справляться со страхами.